1
Долар27.9
Динаміка НБУ за послідній тиждень
Євро31.67
Динаміка НБУ за послідній тиждень
Злотий7.4
Динаміка НБУ за послідній тиждень

Курорт чи праліси: хто переможе у битві за гірський масив Свидовець

versii.if.ua 08/01/2019 10:45

Закарпатська влада розробила план будівництва найбільшого в Україні гірськолижного комплексу на хребті Свидовець. За задумом він має бути продовженням “Буковелю”. Однак екологи вважають, що будівництво такого комплексу може обернутися катастрофою для природи.

Результат пошуку зображень за запитом "свидовець"

Боротьба за Свидовець триває уже понад рік, пише Діана Буцко на Lb.ua.

Урочище Драгобрат. Фото: karpaty.kurorts.com

Гірський масив Свидовець розташований на території Рахівського та Тячівського районів Закарпаття. Найвища гора Свидовецького хребта Близниця сягає 1883 метри заввишки. Один із найвищих хребтів України багатий на льодовикові озера, букові праліси та червонокнижні рослини і тварини. На масиві Свидовець розташований найбільш високогірний гірськолижний курорт “Драгобрат”. У цих горах може з’явитися ще один такий комплекс, але цього разу вже найбільший в Україні.

Як місцева влада просуває проект

Місцева влада пропонує побудувати тут гірськолижний комплекс у 1430 га – 630 га гірськолижних трас та 800 га під житлово-комерційну та рекреаційну інфраструктуру. Відпочивати у такому комплексі зможуть одночасно 22 тисячі людей. Проект передбачає будівництво 120 закладів харчування, 60 готелів, 390 котеджів, 10 торгових центрів, трьох фітнес центрів з медзакладами, двох відділень банків, п’яти приміщень для паркування 6 тисяч автомобілів, 28 споруд для господарських служб.

Про “продовження Буковелю” (так новий курорт називав голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль) заговорили ще 2016 року. Москаль провів переговори з власниками “Буковелю”, який розташований у сусідній Івано-Франківській області, і заявив, що досягнув з ними “принципової згоди”.

“Фахівцям курорту надане “зелене світло” на Закарпатті під мої особисті гарантії. Представники “Буковелю” вже приїхали на Закарпаття й працюють в облдержадміністрації над оформленням дозвільної документації”, – повідомляв Москаль 1 липня 2016 року.

Що саме напрацювали співробітники “Буковелю”, невідомо. Офіційно в ОДА кажуть, що перемовин з інвесторами не вели, а проект ініціювали для покращення ситуації у регіоні, жителі якого виїжджають на заробітки за кордон.

“У результаті реалізації проекту з розвитку туристичної інфраструктури комплексу “Свидовець” планується створити понад 5 тисяч нових робочих місць. Від діяльності курорту очікується значне зростання надходжень до місцевого та обласного бюджетів, поліпшення розвитку регіональних галузей, покращення добробуту населення”, – пояснили LB.ua причини ініціювання проекту в ОДА.

Від слова до справи місцева влада перейшла на початку 2017 року. У селах Ясіня та Чорна Тиса провели громадські слухання і 15 травня затвердили детальний план територій (ДПТ) для будівництва комплексу.

“Оголошення про проведення громадських слухань було у нашій місцевій газеті. Було оголошено населення у Ясіні і Чорній Тисі – це якраз ті населені пункти, які зацікавлені в появі курорту “Свидовець”. Я був на місці, там були усі, кого це цікавило, у тому числі противники цього курорту. Було жваве обговорення усіх проблемних питань: чи буде там випасатися худоба, чи буде прибиратися сміття, чи будуть очисні споруди, зрубуватися дерева”, – розповідає заступник очільника Рахівської районної державної адміністрації Віктор Турок.

На фото: заступник голови Рахівської РДА Віктор Турок

Слухання провели і в селі Лопухово, де має бути частково розташований комплекс. Тячівська РДА стверджує, що проект був «позитивно підтриманий місцевими мешканцями». Однак не всі місцеві жителі так думають.

Троє депутатів Лопухівської сільради – Валерій Павлюк, Василь Фабрицій і Михайло Сойма –  у жовтні 2017 року звернулись до суду. Вони просили визнати громадські слухання, на яких затвердили ДПТ, недійсними. На їхню думку, місцевих жителів не повідомили завчасно про слухання, на саме зібрання прийшло мало людей та з проектом ДПТ не всі ознайомилися, оскільки його не розмістили онлайн і не показали у належній формі.

У січні 2018 року Закарпатський окружний суд скасував розпорядження РДА. Чиновники це рішення оскаржили і виграли апеляцію у Львівському адміністративному суді. Активісти у червні звернулися до Верховного суду. Тепер чекають на розгляд.

Вирішити майбутнє курорту повинна також оцінка впливу на довкілля (ОВД), яку замовила Закарпатська ОДА. Її роблять фахівці з Інституту екології Карпат, Ужгородського національного університету, Прикарпатського університету імені Стефаника, Івано-Франківського технічного університету нафти та газу тощо.

Протягом року боротьби за Свидовець екологи й активісти влаштовували походи на гірський хребет, брали участь у наукових конференціях, писали звернення, збирали підписи під петицією. 7 грудня прихильники і противники курорту обговорювали майбутнє Свидовця на засіданні комітету Верховної ради України з питань запобігання і протидії корупції.

“Ми за розвиток території, але не такими методами”

Противники будівництва комплексу об’єдналися в ініціативну групу “Free Svydovets”. Під створеною активістами петицією проти забудови гірського хребта підписалися 4 тисячі людей. Два десятки організацій виступили проти комплексу, серед них Всесвітній фонд дикої природи в Україні (WWF), «Екологія-право-людина» (ЕПЛ), Фонд Бруно Мансера.

Свидовець. Фото: Ігор Меліка

Найвища частина Свидовецького масиву входить до складу Карпатського біосферного заповідника. Екологи вважають, що величезний туристичний комплекс може негативно вплинути на різноманіття флори і фауни, яке тут збереглося.

“Там унікальна екосистема, яка служить резервуаром для багатьох видів, які почали зникати в інших місцях”, – розповідав на засіданні комітету еколог з Карпатського біосферного заповідника Ярослав Довганич.

Під загрозою опиниться 51 вид тварин і 42 види рослин з Червоної Книги України, сім льодовикових озер і форм ландшафту, букові праліси та старовікові ліси, які включені до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Під комплекс потрібно буде вирубати 430 га лісів, що збільшить ризик руйнування ґрунтів, підтоплення, лавин та зсувів, попереджають екологи.

“Це територія єдина в Україні, де в такій мірі збережений позальодовиковий рельєф. Саме ця обставина робить Свидовець унікальним, бо його можна використовувати як ресурс саме для розвитку зеленого пішохідного туризму, але не гірськолижного курорту. На будь-яких гірських територіях розвивається цілий комплекс екзогенних процесів, ця територія з давніх часів вражена великою кількістю повеней, які несуть у першу чергу небезпеку для села Чорна Тиса. У висогір’ях Карпат розвинені лавинні процеси, селі та зсуви”, – пояснювала Ольга Ковтонюк, доцентка кафедри землезнавства та геоморфології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

У разі будівництва курорту річка Тиса може втратити водні ресурси, стати забрудненою. За підрахунками екологів, для одноразового осніження трас потрібно буде така кількість води, яка дорівнює усьому водоспоживанню міста Яремча протягом 5 років.

Досвід показує, що курорт може стати великою проблемою для ландшафту – зокрема, навколо “Драгобрата” утворилося гігантське сміттєзвалище, і навіть взимку інколи можна відчути запах каналізації.

“Я не є проти курортів, але саме у цьому місці цього робити категорично не можна. Ми за розвиток території, але не такими методами. Не можна приховувати, хто замовник, не можна приховувати детальний план територій. Якщо ви готові сприяти розвитку громади, відкрийте, зробіть так, як треба, а не діставайте, як шулери, карти з рукавів”, – закликав на комітеті науковий співробітник Національного ботанічного саду ім.М.М.Гришка Тімур Бедернічек.

На сайті Рахівської РДА минулого року розмістили посилання на файлообмінник FEX.NET, де мав зберігатися затверджений план будівництва. Платформа безкоштовно зберігає файли протягом тижня, зараз за посиланням жодного документа немає. Автор проекту – підприємство «Наша спадщина», керівником є Володимир Віробал. РДА стверджує, що фірма безкоштовно розробила ДПТ за умови відшкодування майбутнім інвестором. Якщо ж таки план не реалізують, то компанія не отримає коштів, стверджує Віктор Турок.

Аби врятувати Свидовець, екологи пропонують збільшити на масиві природоохоронну територію. Міністерство екології вже схвалило клопотання про створення ландшафтного заказника державного значення площею 3,3 тисяч га. Це рішення направили до Закарпатської ОДА для погодження землевласників та землекористувачів, розповіла співробітниця департаментц екомережі та природнозаповідного фонду Мінекології Анастасія Драпалюк.

Драгобрат. Фото: Karpaty.LOVE

Хто замовник?

“Ми розуміємо, хто стоїть за цим проектом. Шила у мішку не приховаєш”, – говорив на засіданні член комітету з питань запобігання і протидії корупції Верховної Ради, нардеп Ігор Луценко.

Цим “шилом” може бути народний депутат, колишній директор “Буковелю” Олександр Шевченко, припускає Луценко. Згідно з даними декларації Шевченка, він є власником приміщень “Буковелю” на правах оренди.

“Це логічно. Людина, яка має поруч величезний курорт, хоче розширюватися. Я бачу, що у нього є плани розширення. У даному випадку є гарна лобістська корупційна робота. Є сигнали, які приходять. Поки ми їх перевіряємо, щоб потім, можливо, передати правоохоронцям. Певна діяльність, яка нібито відбувається безкоштовно, насправді не відбувається безкоштовно. Я не пов’язую це з Шевченком, може, він про це не здогадується, але те що можливо це робиться йому під продаж – цілком можливо”, – припускає Луценко.

Представниця РДА, адвокатка Ярославна Іванова стверджує, що Олександр Шевченко “не є ані інвестором, ані забудовником даного проекту, оскільки даний проект є тільки на папері”.

Заперечують будь-які звернення і у Закарпатській ОДА. “До облдержадміністрації імовірні інвестори з пропозицією будівництва комплексу “Свидовець” не зверталися. Перемовини щодо інвестування з народним депутатом Олександром Шевченком не велися”, – ідеться у відповіді на запит LB.ua за підписом Москаля.

Однак дещо інше говорив журналістам сільський голова Чорної Тиси Іван Павлючок, який називав Шевченка інвестором.

Заступник очільника Рахівської РДА Віктор Турок розповів LB.ua, що проект почали розробляти після того, як до місцевої влади звернулися представники товариства “Скорзонера”, яке володіє “Буковелем”. За даними ЗМІ, підприємство 2000 року заснував Олександр Шевченко, однак пізніше продав його групі “Приват”. Кінцевими власниками ТОВ “Скорзонера” сьогодні є бізнесмени Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов.

“Були зацікавлені особи, тому ми рухалися у цьому напрямку, оскільки пріоритетним напрямком розвитку Рахівського регіону є однозначно туризм. До нас звернулося підприємство, яке мало зацікавленість у цьому питанні, тому ми виступили замовниками у цьому проекті”, – розповів Турок.

Ані прес-служба “Буковелю”, ані прес-служба Олександра Шевченка відповіді на запит LB.ua не надали.

Чи доповзе слимак до вершини гори?

Представники місцевої влади вважають, що екологи демонізують їхнє ставлення до природи та прагнення розвивати регіон.

“Стверджувати те, що хтось намагається знищити Свидовецький хребет, це є наклеп, оскільки замовники детальних планів на сьогоднішній день прагнуть зберегти природу і розвивати території. Даний проект прогнозує щонайменше 20 робочих місць: 5 тисяч на безпосередньо самому курорті і 20 тисяч на суміжних галузях. Я думаю, що для таких депресивних районів це було б дуже правильно і дуже добре. На сьогоднішній день ми маємо у цих районах глобальну проблему виїзду за кордон, несанкціоновану вирубку лісів, бо люді мають якось намагатися прогодувати свої сім’ї”, – пояснювала позицію РДА на комітеті Ярославна Іванова.

Іван Олійник, який під час засідання комітету назвався експертом з лісових питань та представляв позицію влади, запевняв: кількість лісу, котру потрібно вирубати під курорт, є відносно невеликою.

“Щорічно протягом останніх десятиріч у лісгоспі є приблизно 2 тисячі гектарів зрубів, які не заросли. Якщо казати про масштаби проекту, який передбачає рубку на площі 400 тисяч га протягом 12 років, то це в десяток разів менше, ніж те, що відбувається щорічно. Думати, що у найбіднішій країні Європи будуть дотримуватися найсуворіших екологічних нормативів, це наївно. Не буде цього. Буде 2 тисячі зрубів. Бідну людину любити природу більше, ніж власних дітей, по-моєму, ще ніхто не змусив”, – говорив Іван Олійник.

Схожі аргументи наводив і голова Ясінянської селищної ради Едуард Зелінський.

«Усі магазини зароблять, ринок землі сі підніме, люди будуть мати роботу. То я маю бути дурнем та кричати «йой», бо там слимак в горі якийсь не долізе, що його роздавить машина», – казав Зелінський місцевому виданню.

У Рахівській РДА поки не настільки категоричні. Турок запевняє, що влада готова переглянути розмір курорту чи вжити додаткових заходів захисту.

“Неправильне трактування того, що місцева влада намагається убити екологію Рахівського району. Ніхто не буде проти того, щоб забезпечити біорізноманіття, природу наших Карпат. Проектом буде передбачено окремий розділ щодо охорони навколишнього середовища. І ці питання будуть обговорені. Не можна рубати усе на корінні, на самому початку. Ми навіть не приступили до проектування. Детальний план – це лише пропозиція тої ідеї, яка може бути там втілена. Навіть не проектні роботи. Він (комплекс – ред.) може бути менший, мати іншу конфігурацію, мати конкретні заходи чи окрему угоду з громадою щодо випасання худоби. Дуже багато різних варіантів може бути”, – запевняє Турок.

Наступним етапом у боротьбі за Свидовець стане оцінка впливу на довкілля. ОВД може відмовити у будівництві найбільшого гірськолижного комплексу України, а може і погодити проект. У разі останнього варіанту сценарію розгорнеться новий рівень боротьби за гірський масив. Ініціативна група запевняла, що готова у разі потреби відстоювати свою позицію у Європейському суді.

Спорядження для безпечного відпочинку в Карпатах: