1
Долар25.32
Динаміка НБУ за послідній тиждень
Євро28.23
Динаміка НБУ за послідній тиждень
Злотий6.43
Динаміка НБУ за послідній тиждень

Стандарти інформаційної журналістики в новинах каналу «UA: Буковина» дотримано на 3,82 бала

buknews.com.ua 09/02/2019 23:05

Дотримання стандартів інформаційної журналістики в новинах каналу «UA: Буковина» експерти оцінили на 3,82 бала.

Готуючи сюжети, кореспонденти припускалися великої кількості помилок, найбільш системною яких була відсутність посилань на джерела інформації або їх деперсоніфікація. Багато випадків, коли загалом у сюжетах фігурували компетентні посадовці, які могли би слугувати достовірним джерелом інформації, але, розкриваючи тему, журналісти самі озвучували факти, не кажучи, звідки їх узяли. Тож показник за стандартом достовірності виявився нетипово низьким — усього 0,52 бала. Тут часто виникає ситуація, коли порушення одного стандарту (балансу, достовірності) автоматично зумовлює недотримання стандартів повноти й точності.

Наприклад, у сюжеті від 17 грудня «П'ятеро чоловіків віком від 24 до 39 років організували підпільне виготовлення амфетаміну й канабісу» диктор посилається на відділ комунікації поліції в Чернівецькій області, не уточнюючи, хто саме повідомив цю інформацію. При цьому в сюжеті є подробиці: «Нарколабораторію влаштували в орендованому приватному будинку, обов'язки між собою вони чітко розподілили і кожен відповідав за певний напрямок: постачання наркотиків, збут товару, збір коштів. Правоохоронці встановили особи всіх учасників угрупування та упродовж доби затримали їх. Також правоохоронці провели більше десяти обшуків». Уживаються узагальнення на кшталт «правоохоронці» та неточне визначення кількості проведених обшуків, що є порушенням стандартів відокремлення фактів від коментарів і точності. Що ж до достовірності, то не дбають про називання джерел журналісти й у сюжетах на серйозні, соціально значущі теми. Наприклад, у новинах про ухвалення обласного та міського бюджетів на 2019 рік: «Понад п'ять мільярдів гривень. Чернівецька обласна рада затвердила бюджет на наступний рік» від 18 грудня та «Майже три мільярда гривень. Депутати Чернівецької міської ради ухвалили бюджет міста на 2019 рік» від 20 грудня. У матеріалах фігурують чиновники, але вони говорять про загальні тенденції, не підтверджуючи сказане кореспондентками. І якщо в «міському» сюжеті бюджетні показники відображені хоча б інфографікою, де є порівняння з показниками бюджету-2018, то в «обласному» цифри журналістка власноруч написала на дошці, проілюструвавши їх «мультяшними» будиночками та чоловічками. При цьому кореспондентка, стверджуючи, що бюджет вже ухвалено, посилається чомусь на його проект.

Або ж візьмімо сюжет від 21 грудня «Помісна українська церква, за словами митрополита Епіфанія, нині нараховує 7000 парафій».Ведуча в підводці каже:«Перехід із української православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви розпочався декілька днів, тому процедуру переходу роз’яснить Марина Буличева». Далі кореспондентка без будь-якого посилання на джерела інформації називає кількість парафій церков Московського і Київського патріархатів та УАПЦ, а також тлумачить процедуру зміни церковною громадою конфесії. У сюжеті є синхрон головного спеціаліста відділу з питань культурної спадщини, національностей та релігій Чернівецької ОДА, але він стосується тільки кількісних аспектів голосування на зборах громади з питань переходу до ПЦУ.

Загалом, буковинці зверталися до теми Томосу та міжконфесійних стосунків упродовж тижня кілька разів. У сюжеті «Із церкви Московського патріархату до Православної Церкви України» за 18 грудня чуємо: «Із церкви Московського патріархату до Православної церкви України. На Буковині одна громада хоче змінити свою канонічну приналежність». Зважаючи на дражливість теми, журналістам варто дуже уважно добирати слова.

Уваги до деталей забракло під час створення сюжету від 19 грудня «На Буковині перша громада офіційно перейшла з Української православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви». Журналісти побували в селі, але відео зі зборів громади немає. Посилаючись на позицію однієї людини, кореспондентка каже: «Жителі села Шишківці чекали на створення помісної церкви два роки. Сьогодні на зборах понад двісті людей проголосували за перехід від Православної церкви Московського патріархату до Української помісної церкви. В Шишківцях один храм на все село. Місцевий мешканець Петро Семенюк все життя ходив до цієї церкви. Каже, селяни задумались про перехід з Московського патріархату, коли почалась російська агресія на сході України».

Але синхрон цього чоловіка, який до того ж не є вповноваженим представником громади, прямим підтвердженням цієї тези вважатися не може: «Петро Семенюк, житель села Шишківці. Люди ніхто не протів там… нема ні одної людини, такої, шоби була за Московським патріархатом, всі люди готові приєднатися».

Далі без будь-яких посилань на джерела авторка сюжету додає: «За перехід у нову помісну церкву сьогодні на зборах проголосувала вся громада. Проти виступив лише один мешканець Шишківців, який працював при церкві». Окрім того, що це є порушенням стандарту відокремлення фактів від коментарів, згрішила кореспондентка і з точністю: 200 учасників зборів — це справді вся громада? Якщо вірити сайту Верховної Ради України, в селі є близько 1600 зареєстрованих мешканців. Чи журналістка мала на увазі церковну громаду?

Із порушенням вимог стандартів балансу думок, точності й повноти вийшов і сюжет від 18 грудня «Депутати обласної ради не звільнили директора Хотинської школи-інтернату Гната Дідича». Плутанина починається уже з дикторської підводки: «Депутати обласної ради не звільнили директора Хотинської школи-інтернату Гната Дідича. Це рішення вчора прийняли члени профільної комісії Чернівецької обласної адміністрації». Далі в сюжеті повідомляється, що «раніше моніторингова група знайшла там порушення умов проживання дітей — їх на ніч зачиняли на замок(…)». Рішення комісії, яка розглядала можливість звільнення директора комунального закладу, озвучує її голова Любов Годнюк: «Порушення, які були зафіксовані моніторами… мені здається, за тиждень вони всі були виправлені. На сьогодні оце господарство найкраще знає цей директор. Комісія вирішила, що ці зауваження, які були до його роботи, вони не заслуговують… саме такого покарання, як звільнення з роботи і припинення трудового строкового договору з цим директором». Потім журналіст стверджує, що на засідання комісії прийшли працівники, батьки та випускники інтернату, які переконували не звільняти директора. Відео з цих відвідин немає, живого коментаря когось із цих людей — теж. Позиція моніторів теж «переказана» журналістом, а директор узагалі залишився поза кадром.

Нагадаємо, що результати моніторингу засобів масової інформації також є оцінними судженнями, відповідно до статті 47-1 Закону України «Про інформацію», й не мають офіційного характеру.

Цей звіт підготовлений за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Данії. Зміст звіту є виключно відповідальністю ГО «Детектор медіа»; висновки та погляди, викладені в тексті, не обов'язково представляють позицію Міністерства закордонних справ Данії.

Методологію проведення моніторингу викладено тут.

Джерело: https://stv.detector.media/kontent/monitoryng/monitoring_suspilnogo_yak_zhurnalisti_dotrimuvalisya_standartiv_u_lvovi_ivanofrankivsku_lutsku_ternopoli_uzhgorodi_khmelnitskomu_ta_chernivtsyakh/

Спорядження для безпечного відпочинку в Карпатах:

Коментарі: